20 березня 2012
Створення в країні комфортного середовища для праці та життя людини є важливою складовою соціальної політики держави. Президентом України поставлено завдання створювати умови для активної частини населення, щоб кожен працюючий мав достойну роботу і достойну заробітну плату та крім того змогу захищати тих, хто не працює.
ДЕТАЛЬНІШЕ>>>
Така спрямованість вимагає нових підходів до використання економічного, людського, природно-ресурсного потенціалу, щоб досягти якісно нового рівня ефективності й конкурентоспроможності економіки та рівня життя населення, тобто завдання – подолати бідність, побудувати справедливу соціальну політику по відношенню до людей. Підвищення рівня життя має забезпечити, перш за все, заробітна плата, бо вона є важливим індикатором рівня життя населення.
Середня заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності області у минулому році становила 1974 грн. (в Україні – 2633 грн.), що на 15,4 % більше, ніж у попередньому році. Зобов"язання Генеральної угоди – підвищення заробітної плати не менше, ніж на 15% – виконано, але такий рівень середньої заробітної плати є не достатнім, щоб задовольнити ті завдання, які ставить Президент України. Як позитивний момент суттєво з 11,5 % до 8,2 % за даними грудня відповідного року зменшилася кількість працівників області, які отримували заробітну плату на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Однак, це достатньо великий прошарок працюючих з невисокою заробітною платою, який має бути зменшено.
Низький дохід може призвести до бідності, яка здатна формувати «нездорові» соціально-трудові відносини. Тому одним із основних завдань становлення системи оплати праці на підприємствах області має стати визначення організаційно-економічних заходів, спрямованих на забезпечення зростання номінальної заробітної плати, не менше 16 % за рік відповідно домовленостей соціальних партнерів, та формування джерел її подальшого підвищення. З цією метою має розвиватися конструктивний соціальний діалог всіх рівнів, зокрема, на обласному рівні між владою, роботодавцями та профспілками, на рівні підприємств – між роботодавцями та працівниками. Досвід соціального партнерства в державі це підтверджує.
Треба зважити, що держава встановлює лише мінімальний розмір заробітної плати, тому роботодавцям необхідно в межах законодавства, в тому числі галузевого, обговорити з трудовим колективом питання щодо гнучкості ринку праці, докорінної зміни у бік збільшення витрат на оплату праці в операційних витратах, істотного підвищення рівня заробітної плати, з конкретизацією та наповненням змісту договірних зобов"язань. Серед працюючих підприємств області 87,0 % вже регулюють соціально-трудові відносини (в Україні – 81,2%). Проте є резерв для повного охоплення даною схемою регулювання відносин, що дозволить без втручання держави поліпшити матеріальне становище працюючих.
Органи влади будуть всебічно сприяти роботодавцям в створенні мотивації до праці, побудові конструктивного діалогу та цивілізованому вирішенні більшості питань соціального характеру.
Головне управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації
Людям із порушенням зору