29 травня 2013

Жижкун Володимир Олексійович

Заслужений будівельник України, профспілковий діяч

Народився 24 грудня 1951 року в селі Червоне Коропського району Чернігівської області. У рідному селі закінчив школу, потім – курси автомобілістів у Новгороді-Сіверському, технічне училище в Шостці (Сумська область). Відслуживши в армії, повернувся на малу батьківщину. Працював у селищі Короп водієм у районному управлінні сільського господарства, у райкомі компартії України.

1973 року виїхав до Києва, де прийшов на роботу до колективу «Київметробуду». Працював арматурником, бригадиром арматурників. Закінчив технікум транспортного будівництва, згодом – Київський політехнічний інститут. 1990 року був обраний головою профспілкового комітету тунельного загону № 14, 2001-го – головою об’єднаної профспілкової організації «Київметробуду». Член президії Дорпрофсожу Південно-Західної залізниці. Заслужений будівельник України (2009).

Активний член товаристтва «Чернігівське земляцтво у місті Київ», заступник голови Коропського відділення. Допомагає землякам у вирішенні багатьох питань.

______________________________

Архімандрит Миколай (Путря Микола Зіновійович)

Благочинний парафій Коропського округу, настоятель Вознесенського та Успенського храмів Коропа, кавалер ордену «За заслуги»

Народився 23 грудня 1935 року в місті Бахмач Чернігівської області у родині робітників. Після важкого воєнного дитинства 1944 року пішов до школи. Уже тоді був глибоко віруючим (так виховала мати) і намагався не пропускати жодного богослужіння, за що мав чимало неприємностей у школі. У 1953 – 1956 роках навчався в Одеській духовній семінарії, яку закінчив з відмінними оцінками і відразу ж вступив до Московської духовної академії. Навчання перервала служба в армії у 1958 – 1962 роках. Службу ніс відмінно, має значок «Альпініст СРСР».

Після армії приїхав до Бахмача, де самотньою залишилась мати, і сім років працював на пошті. Але всією душею прагнув повернутися в лоно православної церкви і 1970 року був рукопокладений у священики. Рік служив у Коропі у Вознесенській церкві разом з отцем Іувеналієм (преподобний Феофан Рихлівський). Часто зустрічався з ним і з часом написав талановиту книгу про цю незвичайну людину.

У 1971 – 1975 роках отець Миколай був священиком Вознесенської церкви в Чернігові, куди його запросив преосвященний Володимир (Сабодан), тоді настоятель цього храму, з яким вони разом навчалися в Одеській семінарії. В чернігівський період батюшка заочно закінчив ще один курс Московської академії, а у травні 1975 року повернувся до Коропа, у Вознесенський храм. У травні 1973 року від отця Іувеналія прийняв чернецтво з ім’ям Миколай. Нині має духовне звання архімандрит.

Нагороджений: медаллю преподобного Сергія Радоніжського І ступеня, орденом преподобного Сергія Радоніжського ІІІ ступеня, орденами Різдва Христового І та ІІ ступенів, орденом святителя Феодосія, служінням літургії при відкритих Царських воротах до молитви «Отче наш». Має цивільні нагороди, зокрема: орден «За заслуги» ІІІ ступеня, грамоти обласної та районної державних адміністрацій, диплом переможця обласної акції «Благодійник року» (2009). Побував у паломницьких поїздках в Ізраїлі, Єгипті, Греції, Італії.

Отець Миколай мудра і щира людина, щедро обдарована Богом. У нього завжди можна знайти пораду, розраду і допомогу. Не полічити благодійних справ, що здійснюються за його ініціативи та участі. 2011 року він отримав відзнаку оргкомітету обласного конкурсу «Благодійник року». Великий і заслужений авторитет має серед духовенства і серед парафіян. А ще неабиякий дар слова – прозового і поетичного. 2009 року побачила світ книга його духовної і світської поезії «Хвали, душе моя, Господа». При Свято-Успенському храмі Коропа діє недільна школа для дітей та дорослих, заснована архімандритом Миколаєм.

Джерела: Михайленко В. Короп – європейське містечко / В. Михайленко. – Чернігів, 2013. – С. 68.; Архімандрит Миколай // Коропщина. – 2008. – 13 черв.; З високою урядовою нагородою // Коропщина. – 2008. – 19 груд.

_______________________________________

Буглак Володимир Іванович

Профспілковий і громадський діяч, керівник Коропського регіонального

відділення товариства «Чернігівське земляцтво у місті Київ»

Народився 7 вересня 1951 року у селі Атюша Батуринського (тепер Коропського) району Чернігівської області.

Після восьмирічки закінчив Київський річковий технікум (1970) та Ленінградський інститут водного транспорту (1979).

Працював помічником капітана на аварійно-рятувальному пароплаві «Генерал Ватутін» на Дніпрі, згодом – заступником начальника відділу технічного контролю Київського суднобудівельного та судноремонтного заводу.

Громадська робота – секретар комітету комсомолу судноремонтного заводу, уповноважений по роботі із плавскладом Української республіканської профспілки працівників річкового транспорту, від 1996 року і по теперішній час – голова Київської регіональної профспілки працівників науки, виробництва та фінансів.

Від липня 2006 року по серпень 2009 року перебував у закордонному відрядженні, обіймав посаду коменданта Посольства України у Швеції, в місті Стокгольм.

У листопаді 2014 року обраний керівником Коропського відділення товариства «Чернігівське земляцтво у місті Київ».

_________________________________

Бурковський Леонід Григорович

Державний і громадський діяч, кавалер ордену Червоної Зірки

Народився 15 травня 1965 року в селищі Короп Чернігівської області. Після закінчення середньої школи у 1983 – 1985 роках проходив строкову службу у Збройних Силах, учасник війни в Афганістані. Нагороджений орденом Червоної Зірки.

1990 року був обраний депутатом Чернігівської обласної ради. 1992 року закінчив історичний факультет Чернігівського державного педагогічного інституту імені Т. Шевченка. 1994 року організував приватне підприємство «Караван». Нині обіймає посаду начальника Державної екологічної інспекції у Чернігівській області.

Бере активну участь в громадській роботі, зокрема в роботі Чернігівської міської та обласної Спілок ветеранів Афганістану. Член президії Спілки, керівник громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Спеціальний підрозділ «Афганець» Чернігівської міської організації Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)».

Від 2000 року член Партії Зелених України. 2000 року обраний головою секретаріату Чернігівської обласної організації ПЗ України, у травні 2005 року – головою Чернігівської обласної організації ПЗ України.

Джерела: Електронний ресурс.

_________________________________