Коропська районна державна адміністрація Коропська РДА Чернігівської області

Інформаційно-роз’яснювальні матеріали щодо державно-приватного партнерства

02-11-2735дод2.doc

Економічний паспорт Коропського району "Потенціал економічного розвитку" Завантажити>>>>

Дорожня карта отримання суб'єктами господарювання державної підтримки, передбаченої законодавством України, для реалізації інвестиційних проектів у пріорітетних галузях економіки

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ "ВИДОБУТОК ТА ПЕРЕРОБККА ФОСФОРИТІВ КРОЛЕВЕЦЬКОГО (РОЗЛЬОТСЬКОГО) РОДОВИЩА"

Кролевецьке (Розльотське) родовище фосфоритів розміщене у Коропському районі Чернігівської області між селами Розльоти і Бужанка.

Фосфоритний пласт родовища представляє собою лінзовидний поклад, що виклинюється як у північному напрямку так і в західному та південному напрямках. У зв’язку з цим потужність покладу коливається у широких межах: від 0,02 м до 0,85 м.

Детально розвідана ділянка родовища у 20-40 роках минулого століття охвачує фосфоритний поклад у межах його максимального розвитку за потужністю – уздовж крутого правого берега річки Десна між селами Розльоти (північ) і Бужанка (південь), де вона в середньому рівна 0,53 – 0,56м. Середня потужність фосфоритного пласта на площі затверджених у 1941 році запасів становить 0, 44 м. Запаси фосфоритної руди складають 2477,4 тис. куб м (4806,2 тис. тонн). Вміст Р2О5 в розвіданих запасах – 13,47%.

Шляхом промивки вміст Р2О5 по класах зростає дуже мало, також незначний його ріст порівняно із змістом у вихідних пробах. Тому в подальшому при розробці родовища немає необхідності у збагаченні фосфоритної руди, а слід вносити її в грунт у природному вигляді, подрібнивши до 0,25 мм в еквівалентних науково-обгрунтованих нормативних дозах.

Гірничо-геологічні умови сприятливі для підземної розробки родовища простим і дешевим способом - штольнями. Неорні землі із широко розвиненими розлогими балками та ярами придатні для складування видобутих вміщуючи порід, а судноплавна річка Десна дозволяє транспортування баржами видобутих фосфоритових руд споживачам.

Переробка видобутих фосфоритових руд у фосфоритове борошно передбачається за простою схемою:

- дезінтеграція з подрібненням крупних кусків руди до 5-10 мм;

- розмелювання дезінтегрованої руди в кульових млинах (до 0,25 мм).

Прийнятий спосіб видобутку та переробки фосфоритів родовища характеризується мінімальним негативним впливом на навколишнє середовище: підземний спосіб розробки, відсутність хімічних реагентів при переробці фосфоритної руди, можливість розміщення пустих порід у балках.

Безпосередньо підошвою і покрівлею фосфоритового пласта на родовищі є опоковидні породи, які будуть попутно видобуватись і можуть бути використані в багатьох галузях, що дозволить покращити економічні показники освоєння Кролевецького родовища фосфоритів. Опоки і опоковидні породи можуть мати саме широке використання у сучасному виробництві. Великі перспективи використання цих порід у якості сировинної бази для одержання різних видів бетонних і залізобетонних виробів, особливо міцних і легких. Капіталовкладення на освоєння Кролевецького родовища фосфоритових руд складаються з витрат на будівництво штолень для підземного видобутку фосфоритів та цеху з переробки фосфоритових руд.

Капіталовкладення на будівництво штолень складаються з витрат на проведення капітальних і гірничо-підготовчих виробок та придбання обладнання. Капіталовкладення на будівництво підприємства з видобутку та переробки фосфоритових руд визначені у розмірі 34426,0 тис.грн. на рівні цін 2004 року.

Чистий прибуток за весь період експлуатації складе 112,6 млн. грн. Строк окупності капіталовкладень 4,6 років.

Запрошуємо зацікавлених інвесторів до співпраці щодо використання даного родовища.

Мезинський національний природний парк

Туристичні маршрути та екологічні стежки

Мезинський національний парк було створено два з половиною роки тому. Тут, на площі понад 31 тис. гектарів, встановлюється режим збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних природних комплексів Новгород-Сіверського Полісся, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення в регіоні. Територія парку являє собою підвищену рівнину, розділену ярами та балками, покрита лісами. Лісистість території становить 38 відсотків, сінокоси і пасовища – 16 відсотків, на болота припадає один відсоток, на річки та водойми – 3 відсотки, на орні землі – 35 відсотків, на будівлі та дороги – 7 відсотків.

До складу Мезинського НПП увійшли понад 9 існуючих територій природно-заповідного фонду Коропського району. Серед них ландшафтні заказники загальнодержавного значення («Рихлівська дача» (площею 793 га) та місцевого значення («Жуків яр» (118 га), «Криничне» (36 га ), «Свердловський» (159 га), «Зміївщина (247 га), «Мезенська Швейцарія» (154 га); ботанічні: загальнодержавного значення – «Оболонський» (400 га) та місцевого значення – «Дубравка» (742 га); лісовий заказник місцевого значення – «Вишенська дача» (678 га).

На території парку багато озер. Різноманітна водна рослинність. Тут виявлено також понад 10 видів рідкісних рослин для всієї України, 5 видів рідкісних для Українського Полісся рослин та 19 регіонально рідкісних і мало поширених на Чернігівщині видів. Тваринний світ також різноманітний та унікальний.

Досить цікавою особливістю Мезинського НПП є наявність на його території об’єктів природної та історико-культурної спадщини. Вони доповнюють та розширюють функціональні можливості парку у розвитку екологічного, зеленого туризму та історичного краєзнавства.

Так, на території парку розташовані пам’ятки археології та культури, серед яких 58 стоянок давньої людини доби палеоліту, неоліту, бронзи, 13 городищ часів Київської Русі, пам’ятки архітектури ХУІІІ століття в с. Вишеньки. А в с. Мезин з 1965 року діє музей археології. Тут же і всесвітньо-відома Мезинська палеолітична стоянка первісних людей.

Мезинський НПП має великі можливості для розвитку різних видів туризму, зокрема екологічного, зеленого та сільського. На даний час на його території створено вісім рекреаційних пунктів, де можуть зупинятися туристи, мандрівники та відпочивати місцеві жителі, а саме: «Хотинь», «Криничне», «Вишеньки», «Коропський міст», «Рихлівська дача», «Ялинова алея», «Чернече», «Овражне».

Для знайомства з красою природи та давньою історією краю розроблені туристичні маршрути та екологічні стежки, зокрема автомобільний маршрут «Від історії до сьогодення» (Мезин – Свердловка – Рихли – Вишеньки).

Можливості активного відпочинку в районі представлені сплавами по річці Десна на плотах та байдарках. Маршрут проходить по території Мезинського національного парку. Починається він в с. Мезин у палаточному таборі, де туристи відвідують Мезинський музей. Наступного дня сплавляються вниз по течії до с. Розльот, на пляжі розбивається табір з метою відпочинку та ночівлі. Після відпочинку сплавляються ще на 25 км нижче до с. Вишеньки. Відвідують палац Рум’янцева-Задунайського з Успенською церквою. Маршрут розрахований від 3 до 5 днів сплаву.
Сплавами на плотах та байдарках в районі займається приватний підприємець Кучеров Юрій Миколайович.

Для інвесторів є можливість побудувати на території парку готель, туристичну базу, створити мисливське господарство.

Отож, перш, ніж їхати подивитись дива іноземні, можна розпочати зі свого – відвідати Мезинський парк.

Інвестиційно привабливі ділянки в Коропському районі

Анкета земельної ділянки

Анкета земельної ділянки

Анкета земельної ділянки

ДП « Крисківський спиртозавод»

ДП „Крисківський спиртозавод” – основне промислове підприємство району, створене в 1888 році. Через відсутність достатніх обсягів споживання спирту на внутрішньому ринку, скорочення вдвічі його експорту з України виробнича діяльність підприємства припинена з 2007 року. Близько 35% промислової продукції району вироблялося на спиртозаводі. Чисельність працюючих 140 чоловік.

Завод може виготовляти спирт-ректифікат вищої оцінки, спирт «Екстра», спирт «Люкс» із зернових культур різних видів і переробити 16,5 тис. тонн зерна в рік. Середньодобова виробнича потужність складає 1600 дал. спирту.

На підприємстві у 1988 році встановлена установка для виробництва з газів зброджування зрідженої вуглекислоти, у 1984 році введені в експлуатацію експериментальні промислові очисні споруди потужністю 720 куб .м./добу .

На сьогодні обладнання технологічної схеми виробництва спирту знаходиться в задовільному стані, за виключенням конічної частини дріжджанок і двох нижніх царх, ректифікаційної колони , які потребують ремонту .

В цілому, з технічної та технологічної точки зору завод готовий до відновлення його роботи.

Дебіторська заборгованість на підприємстві становить 58,0 тис. грн., кредиторська – 300,0 тис. грн.. Заборгованість по заробітній платі – 276,0 тис. грн., недоїмка до бюджету – 1168,5 тис. грн.

Згідно Мирової угоди про закриття провадження у справі про банкрутство боржника від 17.06.2008 року кредиторська заборгованість складає 10389 тис. грн.

Вирішення проблемних питань, які склалися на ДП „Крисківський спиртозавод”, за рахунок власних сил, без інвестиційних надходжень не можливе. Залучення інвестора - вихід підприємства із кризи !