05 серпня 2013
Верховна Рада України внесла зміни до законів “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності”, “Про Державний земельний кадастр”, згідно з якими визначаються особливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності.
Таким чином, ухвалили рішення стосовно того, що реєстрацію похідних речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності (постійного користування, оренди, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) тощо) можна буде здійснювати не після державної реєстрації права власності держави або територіальної громади на ці земельні ділянки, як це вимагається чинною редакцією частини 2 статті 4 Закону “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, а на умовах статті 4-1, якою доповнено цей закон.
Передбачено, що рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) приймається без здійснення державної реєстрації права держави чи територіальної громади на такі земельні ділянки, крім випадків, коли право власності на земельні ділянки державної або комунальної власності вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У разі продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на земельних торгах державна реєстрація права держави чи територіальної громади на них здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом, документації із землеустрою, за якою здійснюється їх формування, до проведення таких земельних торгів.
Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Кодексом, документації із землеустрою, за якою здійснено таке формування, одночасно із державною реєстрацією похідного речового права на такі земельні ділянки (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут), крім випадків, коли рішенням відповідного органу про затвердження документації із землеустрою передбачено здійснення державної реєстрації переходу права власності на земельні ділянки.
При наданні у постійне користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, право держави чи територіальної громади на які не зареєстровано, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права постійного користування такими земельними ділянками.
При цьому, державна реєстрація прав проводиться без видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно. У такому випадку після прийняття рішення про державну реєстрацію орган державної реєстрації прав надає витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.