back

ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ СУПЕРФІЦІЮ

23 травня 2013

Відповідно до статті 413 ЦК України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій).

Таке право виникає на підставі договору або заповіту. Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може відчужуватися або передаватися землекористувачем у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для забудови не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди, що розміщені на такій земельній ділянці), внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк, крім випадків, передбачених частиною п’ятою цієї статті. Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови не може перевищувати 50 років.

1. Документи, що подаються для проведення державної реєстрації суперфіцію:

• заява встановленої форми;

• копія документа, що посвідчує особу заявника;

• документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;

• документ про сплату державного мита (якщо особа не подає документ, яким її звільнено від сплати державного мита);

• документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення суперфіцію;

• копія примірника кадастрового плану земельної ділянки на паперовому носії;

• у разі подання заяви заінтересованою особою особисто така особа, крім документа, що посвідчує її особу, подає органові державної реєстрації прав копію реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків;

• у разі подання заяви уповноваженою особою така особа, крім документа, що посвідчує її особу, подає органові державної реєстрації прав копію документа, що підтверджує її повноваження;

• у разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені фізичної особи, така особа також подає органові державної реєстрації прав копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє, та копію реєстраційного номера облікової картки платника податку такої фізичної особи. (У разі коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України, уповноважена особа подає органові державної реєстрації прав копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє);

• у разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені юридичної особи, така особа також подає органові державної реєстрації прав виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців щодо особи, яку вона представляє.