15 березня 2018
Урочисте відкриття меморіальної дошки письменнику, журналісту, етнографу, громадському діячу Петру Семеновичу Кузьменку 15 березня відбулося у смт Понорниця.
Розмістили її на фасаді місцевої школи. Час вибраний невипадково, адже цей видатний земляк був сподвижником Генія українського народу Тараса Григоровича Шевченка, а тому захід був запланований саме на "шевченківські дні". Це вже третя меморіальна дошка, що була відкрита на Коропщині за сприяння ГО «Українські ініціативи», метою якої є реалізація культурно-просвітницьких та наукових проектів, спрямованих на зміцнення української державності та інтелектуально-наукової потуги України.
Ім’я Петра Семеновича Кузьменка добре відоме не тільки у нашому районі, але й в Україні, бо заслужив він на визнання своєю творчою працею, великою любов’ю до людей. Уродженець селища Понорниця, тут і розпочалася життєва та трудова біографія випускника Чернігівської духовної семінарії. Деякий час він був дяком, потім учителював у рідному містечку, збирав фольклор, займався етнографією.
Тому на урочини з нагоди відкриття меморіальної дошки П.С. Кузьменка прийшла громадськість містечка, прибули гості з Києва та Чернігова, депутат Чернігівської обласної ради Володимир Селянський та керівництво району в особі першого заступника голови райдержадміністрації Віктора Кузуба.
Зі вступним словом до присутніх звернувся Віктор Кузуб, який наголосив на важливості ознайомлення із творчим доробком видатного земляка заради просвітництва жителів району, виховання молоді і продовження кращих традицій українського письменства.
"Ще Великий Кобзар казав, що та нація буде вільною, культурною, цивілізованою, яка знає, береже і примножує свої духовні надбання, адже саме національне безпам’ятство українців призводить до чвар, міжусобиць та розбрату", - зауважив перший заступник голови райдержадміністрації.
Правом відкрити меморіальну дошку Петру Кузьменку удостоїлись кращі учні Понорницької ЗОШI-III ст..
Із вдячністю згадували ім’я Петра Кузьменка багато промовців, серед яких керівник громадської організації «Українські ініціативи» (м. Київ) Юрій Косенко та представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій Бутко, який у своїй промові відмітив особливі риси письменника і журналіста - вміле висвітлення історичних подій.
«Ця меморіальна дошка – це слід, це відбиток пам’яті, поваги, шани людині, яка частково своє життя поклала на вівтар служіння його величності – Слову. І я впевнений у тому, що ця благодатна земля народить ще не одного письменника чи поета, журналіста чи громадського діяча, бо вони є серед нас уже сьогодні і будуть обов’язково у майбутньому, адже естафета добрих справ не закінчується ніколи», - зазначив Юрій Косенко.
Далі історично-просвітницька зустріч продовжилась у актовому залі Понорницької ЗОШ, в ході якої представники громадської організації «Українські ініціативи» познайомили громадськість із життєвим і творчим шляхом Петра Кузьменка.
Сектор інформаційної діяльності
та комунікацій з громадськістю райдержадміністрації
До відома
Кузьменко Петро Семенович
Український письменник, етнограф
Народився 1831 року в містечку ПонорницяЧернігівської губернії (тепер селище Понорниця Коропського району) Чернігівської області в сім’ї дяка. 1859 року закінчив Чернігівську духовну семінарію. Деякий час був дяком, потім учителював у рідному містечку, збирав фольклор, займався етнографією.
Друкуватися почав 1854 року у «Черниговских губернских ведомостях». 1854 року була опублікована його праця «Сила родительського проклятия»; низка статей з місцевої етнографії та фольклору побачила світ у цьому ж виданні 1857 року, зокрема – «Очерк местечка Понорницы», а також вірш «Підбитий журавель» (1859). Писав вірші в дусі романтичної поезії 30 – 40 років ХІХ століття, його лірика в основному журлива.
1860 року в Петербурзі вийшов двома випусками літературно-художній альманах «Хата». Тут, поряд з творами Т. Шевченка, Марка Вовчка, Є. Гребінки, М. Номиса, П. Куліша, Я. Щоголева, знаходимо і твори П. Кузьменка: ліричні поезії «Кохання», «Три дороги», «Не женись», «Дарма», «До вірної дружини», «До дітей». Він – і серед авторів журналу «Основа», який виходив за активної участі П. Куліша, М. Костомарова, Т. Шевченка. Тут опублікована повість із селянського життя «Не так ждалось, да так склалось» (1861), високо оцінена П. Кулішем, вірш «Журба», поетична легенда «Погане поле». Твори П. Кузьменка друкував Л. Глібов у своєму тижневику «Черниговский листок».
1862 року в Петербурзі вийшла окремим виданням повість «Не так ждалось, да так склалось». Кузьменка знаходимо серед авторів збірника «Руска читанка для высшой гимназии» (Львів, 1871), альбому пісень, дум, казок, байок та віршів «Чайка» (К., 1876), збірника «Поети пошевченківської доби» (К., 1961).
Помер 1874 року на колишньому хуторі Потітківському поблизу Понорниці.
Джерело: Михайленко В.М. «Коропщина в іменах»