Коропська районна державна адміністрація Коропська РДА Чернігівської області

У народі кажуть: “Не той хліб, що в полі, а той, що в коморі”. Але в сховищі на зібране й засипане зерно чекають численні “нахлібники” — шкідники хлібних запасів, які завдають колосальних збитків.

В Україні зареєстровано понад 100 видів комірних шкідників. На практиці такого видового набору в одному складському приміщенні одночасно ніколи немає. Зазвичай, там оселяється чотири-шість видів. Найпоширенішими та найшкодочиннішими є комірний і рисовий довгоносики, малий борошняний і булавовусий хрущаки, борошноїди, зерновий шашіль, гороховий і квасолевий зерноїди, вогнівки, молі, кліщі. При цьому наявність деяких шкідників (грибоїди, кліщі) може слугувати індикатором вологості зерна, оскільки вони пошкоджують зернівки з вологістю понад 16 відсотків.

Щороку під час зберігання через шкідників втрачається до 30 і більше відсотків зібраного зерна, істотно знижується його якість. Так, від пошкодження комірним довгоносиком зерно кукурудзи втрачає у вазі до 35, а пшениці — до 50%. Гусениці зернової молі виїдають близько 70% ендосперму зерна, зменшуючи вагу та схожість.

Крім того, живлячись зерном, шкідники забруднюють його екскрементами,шкірками від линянь, відмерлими особинами, трухлявиною, павутинням. Зерно склеюється в грудки, ущільнюється, в ньому підвищуються температура й вологість. Із пошкодженого зерна борошно буде низькосортне, з погіршеними хлібопекарськими та смаковими якостями. Пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, що,проростаючи, псують його, виділяють шкідливі й канцерогенні речовини,утворюють отруйні для людей і тварин мікотоксини.

Надійний захист запасів зерна від шкідників можливий за умови дотримання системи заходів. Істотну роль відіграють профілактичні заходи, які спрямовані на знищення в незавантажених складських приміщеннях наявних і недопущення проникнення в них нових шкідників. Ліквідацію шкідників здійснюють до засипання зерна в склади.

Зерносховища  звільняють від зерна. Зібране сміття вивозять і знищують (спалюють або закопують). Приміщення складів провітрюють, просушують, білять розчином хлорного вапна та проводять дезінсекцію.

Знезараження здійснюють вологим способом, фумігацією та аерозольною обробкою. Обробку вологим способом рекомендується застосовувати, якщо приміщення недостатньо герметичні та заселені нестійкими проти інсектоакарицидів шкідниками (кліщі, борошноїди, молі, вогнівки).Зерносховища, в яких виявлено довгоносиків, хрущаків, зерновий шашіль та інші небезпечні й стійкі проти інсектицидів шкідники, слід піддавати фумігації або аерозольній обробці. Обробляють склади перед засипанням зерна за температури не нижче +12°С, коли шкідники перебувають в активному стані.

Слід звернути увагу на те, що оптимальна температура проведення фумігації має бути близько +15°С. Якщо температура нижча,  фумігант може не повністю розкластися, а це дуже небезпечно. При температурі нижчій +5°С фуміганти не діють. Після повного провітрювання(дегазації), але не раніше, ніж через 2-5 діб, можливий  допуск людей і завантаження складських приміщень.

Основним заходом підтримання високої життєздатності та якості зерна протягом усього строку його зберігання є забезпечення оптимального режиму зберігання його в сухому стані.

Сухим вважається зерно, в якому немає вільної вологи, а є тільки зв′язана волога, малодоступна для активної життєдіяльності як зерна, так і шкідливих організмів. Часткове або повне зневоднення зерна – ксероанабіоз- призводить практично до повного припинення в ньому біохімічних процесів та позбавляє шкідливі організми можливості розвиватися.

Зерно пшениці, жита, ячменю, вівса вважається сухим, якщо містить не більше 14% вологи. Але, слід зазначити про те, що при тривалому зберіганні зерна, вміст у ньому вологи може дещо підвищуватися внаслідок сорбції з повітря, тому найкраще його збереження забезпечується при вологості 12-13%. Оптимальна норма вологості для тривалого зберігання виробничих партій зерна має бути на1-2% нижчою за критичну вологість. Остання неоднакова у різних культур і залежить від хімічного складу зерна. Чим більше  в зерні жиру, тим швидше у ньому з′являється вільна волога, а отже, тим менша вологість(6-8%) може забезпечити його надійне зберігання.

Змішування зерна різної вологості в одну партію може спричинити самозігрівання й створити сприятливі умови для розвитку шкідливих комах і кліщів та збудників пліснявіння.

Вчасні та якісні профілактичні роботи з підготовки зерносховищ,дезінсекція, закладання на зберігання сухого та вільного від шкідників зерна, забезпечить надійне та тривале зберігання його кількісних та якісних показників, а також зведе до мінімуму затрати на проведення ліквідаційних заходів проти шкідливих організмів.

Управління фіто санітарної безпеки

Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області