Коропська районна державна адміністрація Коропська РДА Чернігівської області

Завтра минає рік, як невблаганна російсько-українська війна на сході України забрала життя нашого мужнього земляка із Краснопілля Геннадія Васильовича Самуся. Він був справжнім люблячим сином своєї землі, вірним другом, братом, надійним побратимом та сміливим воїном.

Геннадій змалку прагнув стати військовослужбовцем. Строкову службу проходив у Василькові Київської області в другій військовій частині А-2860 Повітряного командування (Центр), де отримав професію старшого водія-механіка. Через рік Геннадій уклав військовий контракт на особливий період і продовжив служити у Броварах, а згодом написав рапорт про направлення його у зону АТО. Так наш земляк з позивним «Амур» у складі зведеного загону «Дика качка» потрапив в одну з найгарячіших точок – під Донецький аеропорт.

Більше року йому вдавалося оминати лиху годину, хоча смерть гуляла поруч. Кілька разів вивозив своїх товаришів з-під обстрілів, був поранений у руку та залишався в строю. Але 2 лютого 2016 року доля його таки наздогнала. Загинув Амур на півночі Луганської області, в околицях села Мілове, на самому кордоні з Росією. Розвідувальний загін, до якого входив Геннадій, обходив позиції та побачив в лісосмузі людей. Солдати пішли перевірити і наткнулися на міну. Геннадій присів аби її розглянути, але хтось зірвав розтяжку...

Війна забирає кращих людей світу цього, знищуючи цвіт нації. Сьогодні вкарбоване у вічність обличчя Геннадія Самуся дивиться на своїх земляків з меморіальних знаків біля будинку культури у с. Краснопілля та на Алеї Слави в смт Короп, нагадуючи всім про нашу необхідність пам’ятати, завдяки кому до нашого регіону не дісталася війна.

Тож давайте пом’янемо Геннадія Самуся і всіх інших мужніх захисників, які вміли по-справжньому вірно любити Україну, бо тільки люблячи, піклуючись і захищаючи рідну землю ми зможемо зберегти самостійність, незалежність, а відтак - нашу націю.