31 січня 2017
Закон України - Нова редакція закону “Про внесення змін у деякі законодавчі акти України стосовно вдосконалення порядку проходження воєнної служби”, який був оприлюднений 6 січня і вже наступного дня набув чинності, викликав певну напругу в суспільстві. Зокрема, хвилюватися почали громадяни чоловічої статі, які свого часу закінчували військові кафедри вишів саме тому, що набуте офіцерське звання позбавляло їх необхідності служити “строкову”. Про те, чи обґрунтованими є такі хвилювання, і що в собі несе нове законодавство стосовно порядку проходження військової служби. Призов офіцерів запасу не є мобілізацією або її складовою. Ця система є інструментом Міністерства оборони для гнучкого реагування на потреби Збройних Сил у фахівцях дефіцитних спеціальностей різного плану.
Така діяльність абсолютно вписується у вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», який набув чинності ще у березні 1992 року. Цей документ визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Зараз мова йде про обмежений призов спеціалістів, а не про мобілізацію. У даному випадку йдеться про офіцерів первинних посад у підрозділах на рівні взводу або роти. На цей час кількість таких посад є обмеженою, теоретично можливо залучати менше відсотка від загальної кількості офіцерів запасу. Мобілізація - це складна юридична процедура. Вона оголошується за рішенням Президента, потім проходить затвердження Парламентом. Така складна процедура обумовлена якраз змістом мобілізації. Це, по-перше, переведення національної економіки, органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також адміністративно-територіальних одиниць України на роботу в умовах особливого періоду. А по-друге - переведення Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу.
Що стосується призову офіцерів запасу - це зовсім інше правове явище.
Однією з категорій громадян, на яких покладається військовий обов'язок, є військовозобов'язані. Це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період.
Стаття 2 згаданого Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає одним із видів військової служби службу за призовом осіб офіцерського складу. Частина 5-а статті 11 згаданого нормативно-правового акту прямо регламентує: “Громадянам України, які мають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити та атестовані до офіцерського складу, присвоюється відповідне первинне військове звання офіцера запасу. У разі потреби вони за наказом Міністра оборони України підлягають призову для проходження військової служби осіб офіцерського складу”.
Збройним Силам надана можливість навіть без Указу Президента, за наказом Міністра оборони здійснювати призов таких офіцерів запасу. Міністр оборони має для цього всі законні підстави.
В питаннях призову громадян на військову службу та їх соціального захисту, у порядку проходження як строкової так і контрактної служби, за нашим переконанням, має бути максимально можлива прозорість.
З огляду на велику кількість офіцерів запасу, які перебувають на обліку - а це сотні тисяч, якщо говорити у припустимих термінах, можна бути впевненим, що у військових комісаріатів буде можливість відібрати кілька тисяч найкращих фахівців. Спрогнозовано навіть певну конкуренцію між офіцерами запасу за можливість служби на запропонованих умовах, адже система призову офіцерів запасу надає їм суттєвий соціальний пакет, який є конкурентним на ринку праці.
За призваними офіцерами зберігатиметься місце роботи та середня заробітна плата на весь період військової служби. При цьому такий офіцер отримуватиме у повному обсязі грошове утримання, яке встановлено відповідно до його штатної категорії, і користуватиметься всіма пільгами, в тому числі у соціальному та пенсійному забезпеченні, які законодавство визначає для кадрових офіцерів. Це надає унікальну можливість кожному з таких офіцерів запасу.
Це положення регулюється також змінами до трудового законодавства.
Зокрема, у новій редакції частина 3 статті 119 Кодексу законів про працю України визначає:
“За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Є ще ряд переваг, так військовослужбовця на час призову не можуть звільнити або скоротити, за ним та його родиною зберігається право на житлове приміщення, надається компенсація на випадок піднайму житла або надається службове житло. Одним словом, призваний офіцер зберігає всі свої соціальні “цивільні” права та користується додатковими перевагами, як кадровий військовий.
Прямих правових обмежень, які б забороняли направляти тих офіцерів, які призвані з запасу, в райони проведення АТО, не існує. Але є політичне рішення керівництва Міноборони та Збройних Сил стосовно того, що жоден призовник не потрапить у район бойових дій, якщо не укладе професійний контракт на продовження військової служби і не отримає відповідну підготовку.
Офіцери запасу в цьому сенсі не є «класичними» призовниками рядового складу, вони мають інший вік та інший життєвий досвід. Але згадане вище правило, судячи з усього, буде розповсюджуватися й на них. Міноборони розглядає можливість використовувати офіцерів запасу у бойових частинах, але в місцях їх постійної дислокації, що дозволить вивільняти кадрових офіцерів для участі в ротаціях частин в АТО.
Призвані офіцери обійматимуть первинні посади на рівні командирів взводної або ротної ланки. Вони використовуватимуться для комплектування посад в бойових частинах, але, переважно, в підрозділах забезпечення, які знаходяться у місцях постійної дислокації. Якщо людина виявить бажання служити в бойовому підрозділі та брати участь у ротаціях в районі проведення АТО - вона зможе зробити це після відповідної підготовки у військових ВУЗах або у навчальних центрах Збройних Сил.
Закон “Про військовий обов'язок та військову службу” передбачає вікові обмеження для служби офіцерів різних категорій. На первинні офіцерські посади призиватимуться офіцери запасу у званні лейтенант-капітан. Для цієї категорії офіцерів граничним віком знаходження на службі є досягнення 45 років. Виходячи з того, що термін служби по призову для цієї категорії офіцерів встановлено до 18 місяців, офіцери мають завершити службу до досягнення граничного віку. З цього виходить вікове обмеження для призову офіцерів запасу у 43 роки. Такі офіцери гарантовано завершать службу до досягнення граничного віку знаходження на службі.
Термін служби визначає стаття 23 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу». В ній, зокрема, йдеться: «Для громадян України, які призвані на військову службу, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні: .... Для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом - до 18 місяців».
Це означає, що максимальний термін служби офіцера запасу, призваного на дійсну службу, складатиме 18 місяців.
За інформацією Чернігівського ОВК