23 березня 2012
Минулого вівторка у Покошичах було встановлено меморіальну дошку односельцю, воїну-афганцю Володимиру Федоровичу Пузіку, який тридцять років тому загинув на чужій землі, виконуючи свій військовий обов‘язок
А фганська війна – сумна сторінка в нашій історії. Давно закінчились бої, але пам’ять про ці страхітливі часи житиме вічно. Адже тисячі хоробрих воїнів з України своєю кров’ю омили землі Афгану, багато хто так і не повернувся до отчого порогу... ДЕТАЛЬНІШЕ>>> Вівторковий березневий день був особливим не тільки для покошичан, але і для афганців Коропщини, усіх, хто зібрався тієї години біля місцевої школи. Адже саме цієї погожої весняної днини було урочисте відкриття меморіальної дошки пам’яті Володимира Пузіка. Того, хто тридцять років тому залишив рідне село, аби виконати свій військовий обов’язок, але так і не повернувся до рідної хати.
Теплим спомином згадали про земляка учні школи. Слова скорботи, світлої пам’яті прозвучали з вуст голови РДА В.Д.Бригинця, голови райспілки ветеранів-афганців І.І.Сиченка. Також на урочистості завітали заступник голови РДА С.І.Карацюба, афганці Коропщини та Семенівки на чолі з головою спілки С.Г.Мхітаряном, який вручив нагороди воїнам-інтернаціоналістам Коропщини. Пам’ятною медаллю був нагороджений ветеран військової розвідки В.І.Овчаренко з Коропа; Почесною грамотою УСВА – В. П. Дорош з Мезина; грамотою обласного відділення УСВА - М.І.Груша з Покошичів.
Після урочистостей представники районної влади, афганці у скорботі схилили свої голови біля могили Володимира Пузіка. Хвилиною мовчання пом’янули мужнього солдата.
Навістили і стареньку, згорьовану матір, яка за тридцять років виплакала все своє здоров’я і в серці якої до цих пір живе пекучий біль утрати.
Не дочекалися з війни своїх синів-соколів ще у чотирьох родинах району, а доля одного бійця-афганця нікому невідома – він безвісти зниклий.
Меморіальні дошки, які виготовлені за сприяння лідера депутатської фракції «Реформи заради майбутнього» І.Рибакова, райдерадміністрація найближчим часом планує встановити пам‘яті інших афганців, які не повернулися із чужої сторони, адже світлий спомин про мужніх захисників повинен жити в людських серцях вічно.
І.Боровська.