06 серпня 2014
5 серпня Коропщина проводжала в останню путь свого славного сина, захисника, , спортсмена, чесну, порядну людину – Ковтуна Станіслава Григоровича.
Він народився 4 березня 1986 року в селі Атюша. З дитинства малий Станіслав мріяв стати військовим, тому після закінчення восьмого класу Атюшівської загальноосвітньої школи юнак вступає на навчання до Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. По закінченню ліцею продовжує здобувати фах військового у Харківському інституті танкових військ, де отримує диплом з відзнакою та ступінь бакалавра. На шляху до своєї мрії юнак активно займався спортом. Він – призер чемпіонату України по бойовому самбо, здобуває срібну медаль по гирьовому спорту на чемпіонаті України серед вищих навчальних військових закладів, неодноразовий чемпіон району та області по гирьовому спорту.
Станіслав був високоморальною, чесною і принциповою людиною. Він мав свої переконання і вмів їх відстоювати. Він любив Україну, вболівав за її долю, тому був активним учасником Майдану. Коли розпочалися бойові дії на сході, Станіслав добровольцем пішов захищати рідну землю, боронити її від ворожої навали. Сильного, статного, загартованого молодого чоловіка направляють у 25-ту Дніпропетровську десантну високомобільну бригаду.
Він брав участь у багатьох бойових операціях, стійко переносив всі труднощі нелегкого солдатського життя. Завжди охайний, підтягнутий, впевнений, життєрадісний - він був прикладом для своїх товаришів по службі. Станіслав ніколи не втрачав віри в перемогу, за що його цінували і поважали бойові побратими.
31 липня 2014 року в жорстокому бою за місто Шахтарськ Станіслав Ковтун загинув смертю героя.
Він був працелюбним, люблячим сином і братом, надійним і вірним другом, турботливим та уважним чоловіком і молодим батьком. Його чекала дружина і маленький синок, якому виповнилося один рік і три місяці. Всі, хто знав Станіслава, чекали на нього, любили його і молилися за нього.
28 років відміряла доля Станіславу Ковтуну. Ворожа куля обірвала його життя в такому молодому віці, в самому розквіті сил. Не милуватиметься більше він красою придеснянських лугів, не слухатиме спів жайворонка весною, не проводжатиме поглядом у вирій журавлів, не приголубить свого маленького синочка, не поцілує дружину, не обійме посивілу матір.
Та пам’ять про Станіслава Григоровича Ковтуна назавжди залишиться в серцях його рідних, близьких та земляків.
Його політ не обірвався, він піднявся високо в небеса, аби у вічному польоті оберігати своїм гарячим серцем нашу землю, свою любу Україну.
Хай пухом буде йому рідна земля, яку він так палко любив.
Вічна йому пам’ять і вічний спокій.
Він загинув як герой, а герої не вмирають.
Районна державна адміністрація, районна рада глибоко сумують з приводу передчасної смерті – трагічної загибелі під час виконання військового обов’язку в зоні проведення антитерористичної операції - Станіслава Ковтуна і висловлюють щирі співчуття його рідним та близьким у їхньому непоправному горі.