20 лютого 2013
На виконання Указу Президента України від 22 вересня 2011 року № 925 «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року № 235-р «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії» 1 березня 2013 року у м. Корюківка будуть проходити жалобні заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії, у ході яких буде проведено урочисту закладку землі із спалених сіл Чернігівської області, пам’ятної капсули у фундамент Хреста I-ї черги Меморіального комплексу пам’яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами.
Семенівський район також не оминула ця трагедія. За три роки панування фашистів на нашій землі було знищено 270 мирних жителів, були спалені села Лосівка, Тополівка, частково Іванівка і Тимоновичі.
З цієї нагоди 19-20 лютого біля пам’ятників загиблим у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945років в селах Семенівського району: Лосівка, Тополівка, Іванівка, Тимоновичі відбулось вшанування пам’яті загиблих мирних жителів від окупаційного режиму німецько-фашистської Германії за участю сільських голів, начальника відділу культури і туризму А.В. Єрьоми, директорів Погорільської ЗОШ І-ІІІ ступенів Тимощенко Н.П., Іванівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Казановської С.О., Тимоновицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Тимошенко Т.І., вчителів історії, учнів шкіл.
Під час проведення заходів були зачитані свідчення очевидців окупаційного режиму німецько-фашистських загарбників, присутні почули про подвиги партизанів, солдат, мирних жителів, про страшні події 1941-1943 років – спалення сіл, вбивства мирних жителів.
Також була набрана земля у спалених селах для закладки пам’ятної капсули у фундамент Хреста I-ї черги Меморіального комплексу в м. Корюківка.
Під час німецької окупації село Корюківка було центром боротьби радянських партизанів у Чернігівській області. У ніч на 27 лютого 1943 року партизани Олексія Федорова, дізнавшись, що діти одного з командирів партизанського підрозділу були ув'язнені в корюківській в'язниці, напали на місцевий гарнізон, що складався в основному з угорців. Під час цього рейду було вбито 78 солдатів і вісім захоплено в полон. Діти партизанського командира та кілька людей були звільнені з в'язниці, деякі будівлі були підірвані. Партизани попередили жителів Корюківки про можливість помсти з боку німців, але наступного дня після атаки партизанів виїзд з села був перекритий.
Вранці 1 березня 1943 року до Корюківки прибув підрозділ СС зі Щорса. Спочатку німці намагалися зігнати всіх жителів в центр села. Коли деякі жителі, передбачаючи майбутнє вбивство, спробували втекти, німці почали входити у всі будинки та розстрілювати їх мешканців. Ті, хто був зігнаний в центрі, були розстріляні в великих будівлях села — ресторані та театрі. У ресторані було вбито близько 500 чоловік. П'ятьом вдалося вижити. Був виданий наказ вбити всіх жителів Корюківки, які втекли в сусідні населені пункти.
За даними судмедекспертизи, проведеної після війни, смерть заподіювалась шляхом розстрілу з автоматів та станкових кулеметів, ударів тупими предметами й спалювання заживо.
2 березня забиті трупами будинки (тільки в ресторані понад 500 тіл) почали підпалювати, але вбивства тривали. Карателі прочісували село, хапали людей і живцем кидали в палаючі хати. Віра Сильченко, яка сховалася в копиці сіна, бачила, як нелюди кинули у вогонь її матір, сестру й невістку. Одночасно великі групи людей косили з кулеметів на подвір'ї церкви, на колгоспному дворі, у свинарнику. До кінця дня 2 березня Корюківка майже повністю згоріла.
У Корюківці було спалено майже все, збереглись тільки десять цегляних будинків та одна церква. Жителів сусідніх населених пунктів залякували, щоб вони не надавали допомогу корюківцям.
Вцілілі корюківці сховалися або втекли в ліс; частина з них через кілька днів повернулися, здебільшого люди похилого віку. 9 березня німці повернулися до Корюківки та спалили їх заживо.
В результаті каральної акції в Корюківці було знищено близько 7 тисяч мирних жителів, спалено 1390 будівель. 5612 жертв масового вбивства залишаються невпізнаними. Корюківка була практично повністю спалена, населення, яке тут проживало, винищено.
Людям із порушенням зору
