13 жовтня 2017
Можна помітити, що у суспільстві протягом багатьох років дуже активно міняються життєві принципи, норми поведінки, тощо. Таким чином спостерігаючи за рівнем життя сьогодні, можна стверджувати, що життєві цінності та норми моралі знайомі далеко не всім, або у кожного вони не є взірцевими. Погляди сучасної молоді на поняття «материнства» і «батьківства» також стрімко міняються і далеко не у всіх родинах в кращому напрямку.
Таким чином, хочу звернути увагу громадян, на порядок втрати статусу «батьківства».
Отже як батько, так і мати можуть бути позбавлені батьківських прав лише в судовому порядку. Підстави для подачі позовної заяви можуть бути наступні : якщо батьки не забрали дитину з пологового будинку, або іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками чи наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини – мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, щодо усіх своїх дітей, або когось із них.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа в сім’ї, якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний заклад в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитини, яка досягла чотирнадцяти років.
Особу, яку позбавили батьківських прав чекають наступні правові наслідки: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків, щодо її виховання, перестає бути законним представником дитини, втрачає право на пільги та державну допомогу, що надаються державою сім’ям з дітьми, не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником, не може одержати в майбутньому тих майнових прав пов’язаних з батьківством, які б вона могла у разі своєї непрацездатності. (право на утримання від дитини, право на пенсію та компенсацію шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування), втрачає інші права засновані на спорідненості з дитиною.
Разом з тим особа позбавлена батьківських прав не звільняється від обов’язку утримання дитини. Тобто одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача, або за власною ініціативою вирішити питання про призначення аліментів на дитину.
Але не дивлячись на все вищевказане, держава надає можливість виправити помилки та повернути батьківське право.
Тобто мати чи батько позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Повернення батьківських прав неможливе лише, якщо дитина усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Повернення батьківських прав неможливе, якщо на момент розгляду справи судом дитина досягла повноліття. Суд також перевіряє наскільки змінилася поведінка людини позбавлених батьківських прав та обставини, що були підставою позбавлення батьківських прав і виносить рішення відповідно до інтересів дитини.
При вирішенні справи поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думки другого із батьків або інших осіб із ким проживає дитина. У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.
Керівник Семенівського бюро
правової допомоги
Тетяна Мотора
Людям із порушенням зору
