09 березня 2016
В історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам’яті і з великою любов’ю та повагою передає з покоління в покоління. Є таке ім’я і у нашого народу — Тарас Григорович Шевченко. Не було і немає в Україні поета, який був би йому подібний.
Багато років пройшло після смерті Тараса Шевченка. Але його поезії, його картини забути неможливо. Вірші Кобзаря завжди на слуху.
Вони підтримували українців під час багатьох війн, бідування, під час пошестей і голоду. Вони ставали наче добрими порадниками у скруті, бо написані з такою щирістю. Багато з них стали піснями, і тепер вже ніхто не може їх відрізнити від народних пісень.
Тому стало доброю традицією щорічно в березні вшановувати не тільки пам'ять геніального українського поета, мислителя, художника Тараса Григоровича Шевченка, а й відчути серцем його невмируще слово.
З нагоди 202-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка, центральна районна бібліотека для дорослих підготувала і провела в малому залі районного Будинку культури для учнів 10-х класів гімназії №2, літературно-музичний етюд «Жінки в житті Т. Г. Шевченка». Ведучі заходу Світлана Мирошник і Валентина Белохон розповіли учням і запрошеним, про те, яку роль у житті Шевченка відіграли жінки. Що жіноча доля для Шевченка — не просто одна з тем його творчості. Це справді незагоєна рана поетової душі, яка пролягла червоною ниткою через усю його творчість. Може, в тому була поетова доля, що його обраниці ставали його музами. А може, Богом йому була послана інша, одна-єдина любов. Велика. Щира. Вічна. Ім’я їй – Україна. Але багато епізодів особистого життя Шевченка ще й досі залишаються недослідженими.
Під час заходу для присутніх у виконанні творчого колективу районного Будинку культури прозвучали музичні твори на слова Т. Г. Шевченка
«Думи мої, думи мої…», «Кобзарева струна», «Реве та стогне Дніпр широкий». Після заходу всі присутні відвідали народний музей Т.Г.Шевченка.
Директор КЗ «Семенівська ЦБС» Н.Єрьома
Людям із порушенням зору
