back

Зміни, внесені у законодавчу базу Фонду у 2015 році

12 лютого 2016

З початку 2015 року у сфері загальнообов’язкового соціального страхування маємо суттєві зміни у законодавстві.

У зв’язку зі скасуванням Закону України » Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням» №2240 та прийняттям нової редакції Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №1105 змінено нарахування допомог в залежності від стажу роботи.

Так, застрахованим особам, які мають стаж роботи до 3 років - допомога нараховується в розмірі 50% від доходу; якщо стаж роботи від 3 до 5 років - допомога надається у розмірі - 60% доходу;

при стажі застрахованої особи від 5 до 8 років – допомога нараховується у розмірі – 70 % доходу;,

розмір допомоги для осіб, які мають страховий стаж понад 8 років не змінився та складає 100 % доходу.

Відповідно до Закону України №1105 застрахованим особам надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:

- допомога по тимчасовій непрацездатності(включаючи догляд за хворим);

- допомога по вагітності та пологах;

- допомога на поховання;

- оплата відновлювального лікування в санаторно-курортних закладах, після перенесених захворювань та травм.

Також Кабінетом Міністрів України прийнято новий Порядок обчислення доходу для розрахунку виплат по тимчасовій непрацездатності, який набрав чинності з 4 липня 2015 року.

Оновлена методика знадобиться для обчислення середньої зарплати для розрахунку виплат за страхуванням:

- на випадок безробіття;

- від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності;

- у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;

- а також для оплати перших 5 днів лікарняних за рахунок коштів роботодавця.

Тож, починаючи із 4 липня 2015 року застосовується оновлений порядок обчислення лікарняних і декретних працівникам, а саме: середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за 12 місяців заробітної плати, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді. Якщо раніше для обчислення брали 6 місяців і робочі дні, то тепер при нарахуванні допомоги береться повних 12 місяців та кількість календарних днів. Із цього розрахунку виключаються дні :

- тимчасової непрацездатність;

- відпустка по вагітності та пологах;

- відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного та шестирічного віку за медичним висновком;

- та відпустка без збереження заробітної плати.

Сума лікарняних обчислюється помноживши середньоденний заробіток на кількість календарних днів, які підлягають оплаті за листком непрацездатності. С в я т к о в і та н е р о б о ч і дні з розрахунку Н е в и к л ю ч а ю т ь с я.

Якщо застрахована особа пропрацювала менше 12 місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьовані місяці, з 1-го по 1-ше число; якщо застрахована особа пропрацювала менше 1 місяця, тоді у розрахунок беруть фактично відпрацьовані календарні дні перед настанням страхового випадку, і якщо страховий випадок настане в перший день роботи, середня заробітна плата визначається за тарифною ставкою чи посадовим окладом.

Якщо у застрахованої особи стаж менше 6 місяців, середня заробітна плата визначається:

- для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності – виходячи з нарахованої заробітної плати, але не вище за розмір мінімальної заробітної плати;

- для розрахунку допомоги по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, а починаючи з шостого дня – за рахунок коштів Фонду.