29 вересня 2011
Відповідно до п.13 ч.1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464 особи, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, є платниками єдиного внеску. До того ж, ці особи вважаюся застрахованими особами на підставі ч.2 цієї статті.
Крім того, на підставі ч.1 статті 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 №2240 (далі – Закон №2240) для забезпечення відновлення здоров’я застрахована особа та члени її сім’ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та у порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.
Також, відповідно до п.6 ч. 1 статті 34 Закону № 2240 Фонд здійснює надання соціальних послуг застрахованим особам у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків.
Відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року № 2240 (Далі Закон України № 2240) допомога на поховання надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім’ї, які перебували на її утриманні: дружини (чоловіка); дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старших цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків – за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів з денною формою навчання – до 23 років; батька, матері; діда та баби за прямою лінією спорідненості.
Не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, члени сім’ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо). Допомога надається застрахованій особі, члену її сім’ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.
Згідно статті 46 Закону України № 2240 допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, надається в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.12.2007 року № 83 «Про бюджет Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на 2008 рік» по страхових випадках, які настали з 1 січня 2008 року, допомога на поховання надається за рахунок коштів Фонду у розмірі 1400 гривень. По теперішній час розмір допомоги залишається незмінним.
Виходячі зі статті 50 Закону України №2240 допомога на поховання призначається та надається за основним місцем роботи.
Відповідно до статті 51 Закону України № 2240 допомога на поховання застрахованої особи призначається сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання, на підставі свідоцтва про смерть, виданого органом реєстрації актів громадського стану. Допомога на поховання члена сім’ї застрахованої особи призначається застрахованій особі на підставі свідоцтва про смерть та довідки з місця проживання про перебування померлого члена сім’ї на утриманні застрахованої особи.
Відповідно до статті 52 Закону України 2240 допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від Фонду відповідно до цього Закону.
Людям із порушенням зору
