20 вересня 2011
Закон України “Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 р. № 2464, що набрав чинності з 01.01.2011 р., не лише кардинально змінив діючий порядок сплати внесків до соціальних фондів, а й вніс серйозні корективи до механізму фінансування матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що існував раніше.
Якщо до 1 січня 2011 року допомогу за рахунок коштів Фонду виплачували застрахованим особам роботодавці в рахунок сплати страхових внесків, то з 01.01.2011 року згідно зі статтею 21 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” № 2240, фінансувати страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам повинна безпосередньо міжрайонна виконавча дирекція Фонду, перераховуючи кошти на спеціально відкриті страхувальниками банківські рахунки. Для цього розроблено порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення, який визначає умови фінансування за наступними видами:
Перше: допомога з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);
Друге: допомога з вагітності та пологів;
Третє: допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві).
Після отримання від застрахованої особи документів, що є підставою для призначення допомоги, а саме: листок непрацездатності чи свідоцтва про смерть, комісія із соціального страхування підприємства ухвалює рішення про призначення матеріального забезпечення. Рішення про призначення допомоги з тимчасової непрацездатності або про відмову в її виплаті має бути оформлено протоколом засідання комісії із соціального страхування чи уповноваженого.
Оформлений протокол із документами, що стали підставою для призначення допомоги, передають до бухгалтерії підприємства, де і розраховують її суму. Розрахувавши суму допомоги, що підлягає виплаті працівникам, бухгалтер заповнює заяву–розрахунок, яка і є підставою для отримання страхувальниками-роботодавцями фінансування із Фонду.
Згідно законодавству, фінансування страхувальників проводиться протягом 10 робочих днів після надходження від роботодавця заяви-розрахунку. Кошти зараховуються на окремий поточний рахунок у банку і можуть бути використані страхувальником винятково на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.
Якщо сума отриманих роботодавцем від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані суми слід повернути до виконавчої дирекції Фонду протягом трьох робочих днів.
За несвоєчасне повернення або повернення не всієї суми страхових коштів підприємство та його посадові особи притягуються до адміністративної відповідальності.
Заява-розрахунок складається у двох примірниках, один з яких роботодавець подає до робочого органу Фонду за місцем реєстрації, другий примірник заяви-розрахунку разом з наданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначено допомоги, зберігається у страхувальника .
Для забезпечення своєчасності страхових виплат роботодавець має право подавати заяви-розрахунки в міру обробки документів, поданих застрахованими особами, без обмеження періодичності та частоти подання. Таким чином, в інтересах працівника роботодавець має подати заяву-розрахунок до робочого органу Фонду у найкоротші строки після призначення сум допомог комісією із соціального страхування. Адже чим швидше підприємство виконає свій обов’язок і складе заяву-розрахунок, тим швидше працівник зможе отримати належну йому суму допомоги. Виконавча дирекція Фонду обробляє наведену в заяві-розрахунку інформацію, перевіряє правильність заповнення передбачених у ній реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також дані про сплату єдиного соціального внеску. Після цього приймається рішення про можливість фінансування матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду. Щоквартально, не пізніше ніж 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, страхувальники мають звітувати до Фонду соціального страхування щодо сум використаних коштів.
Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464, Постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2001р. № 270 „Про Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру” та інших нормативних документів, виконавчою дирекцією Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було розроблено заходи по упередженню неправомірного віднесення витрат за рахунок коштів Фонду на отримання фінансування для виплати застрахованим особам матеріального забезпечення по невиробничому травматизму.
Так, наказом обласного відділеня Фонду від 07.07.2011 № 73, з 01 серпня 2011 року запроваджено Порядок, при якому є обов’язковим проведення розслідування, за участю представника робочих органів Фонду, випадків невиробничого травматизму.
Варто звернути увагу, що комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов’язана приймати рішення про призначення матеріального забезпечення (або відмову в призначенні, чи припинення виплати його повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі листків непрацездатності, брати участь у перевірках, що здійснюються на підприємстві робочими органами відділень Фонду з питань використання страхових коштів, надавати необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок.
Якщо застрахована особа отримала невиробничу травму, керівникам організацій, підприємств, установ або головам комісій (уповноваженим) із соціального страхування необхідно оперативно поінформувати робочий орган відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про кожний випадок невиробничого травматизму та звернутись письмово до міжрайонної виконавчої дирекції Фонду з проханням включення їхнього представника до складу комісії по розслідуванню нещасного випадку. За результатами розслідування, в разі погодження всіх обставин складається та підписується акт за відповідною формою, а в разі незгоди із змістом акта розслідування нещасного випадку, письмово викладається своя окрема думка, яка додається до акту.
Таким чином, для включення до заяви-розрахунку випадків невиробничих травм необхідно всебічно розглянути питання обставин її отримання, правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.
Якщо страхувальник не поінформував про нещасний випадок (отримання травми), не надав документів, що підтверджують невиробничий характер травми та було включено відповідну суму до заяви-розрахунку - виконавча дирекція Фонду передбачає:
По-перше: виключення зазначеної суми із заяви-розрахунку;
По-друге: отримання від страхувальника інформації та підтверджуючих документів про результати розслідування обставин отримання травми;
По-третє: проведення перевірки обгрунтованості видачі чи продовження листків непрацездатності.
Отже, прийняття рішення і констатація правомірності, або безпідставності віднесення витрат за рахунок коштів Фонду на отримання фінансування для виплати застрахованим особам матеріального забезпечення по невиробничому травматизму без представника виконавчої дирекції Фонду неможливо.