05 серпня 2011
На початку свого виступу на засіданні Кабінету Міністрів 3 серпня 2011 р. Прем’єр-міністр М. Азаров нагадав, що минулого тижня в Україні сталась трагедія – загинули шахтарі на двох шахтах у Суходльську і Макіївці. За словами очільника Кабміну, держава вже повністю виконує зобов’язання перед сім’ями загиблих, перед постраждалими, вирішує їх соціальні проблеми, перераховані необхідні кошти.
Невдовзі уряд матиме остаточні висновки урядових комісій, створених для вивчення причин аварій на шахтах «Суходільська Східна» та імені Бажанова, а також матеріали дослідження діючих копрів, аналогічних тому, який зруйнувався на шахті Бажанова. Будуть всі матеріали, необхідні для того, щоб визначити відповідальність за ці аварії, затвердити план заходів з їх повної ліквідації та прийняти рішення для запобігання таких ситуацій. Всі питання безпеки на підприємствах гірничої галузі, особливо щодо надкатегорійних шахт, буде розглянуто на спеціальному засіданні уряду приблизно через тиждень.
Водночас, як наголосив М. Азаров, окремі висновки можна зробити вже сьогодні. Серед них – перше: довіряти системам безпеки на самих шахтах далі не можна. «Тому що шахти у нас різної форми власності: і державні, і приватні, і орендні, і концесійні. Іноді державний нагляд натикається на перепони дотриманню норм безпеки. Треба створювати єдиний центр гірничої безпеки. Встановлювати на шахтах незалежні телекомунікаційні системи контролю і спостереження, які будуть в онлайновому режимі передавати об’єктивну інформацію в такий центр. Робота складна і дорога, але маємо її зробити, бо життя людей дорожче», – зазначив керівник уряду.
Другий висновок стосується необхідності підвищення вимог до технічної безпеки і рівня відповідальності за їх дотриманням.
Третє. Держава має виділити кошти на технічне переозброєння гірничорятувальних служб і вдосконалення їх організації.
Четверте. У першу чергу у великих промислових центрах, де підвищені ризики травматизму, професійних захворювань, екологічної небезпеки треба збудувати нові найсучасніші лікарні з відповідним рівнем допомоги, особливо на випадки аварій.
«Хочу, щоб всі усвідомили: всі наявні кошти уряд спрямує на ліквідацію іноді ганебного стану медицини, на відновлення соціальної справедливості», – наголосив Прем’єр-міністр.
Продовжуючи виступ, глава уряду звернувся до теми політичних дискусій навколо розміру державного боргу США. За його словами, «драматичного для всього світу розвитку подій на цьому етапі вдалось уникнути, але політика світового емісійного центру, яким є США, залишається такою, що змушує нас з підвищеною обережністю ставитися до зовнішніх запозичень. Тому мета нашої економічної політики полягає в максимальному насиченні внутрішнього ринку вітчизняними товарами, які виробляються на вітчизняній техніці, за передовими технологіями. Тобто уряд буде здійснювати політику опори на власні сили, політику національного інвестиційно-інноваційного розвитку», – підкреслив керівник Кабміну.
«Я хочу запевнити наших громадян: фінансових потрясінь в Україні не буде. Незважаючи на наміри деяких політиків навмисно підігріти тривожні настрої в суспільстві, уряд разом з Національним банком твердо контролюють ситуацію. Ще раз підкреслюю: громадяни України і бізнес можуть повністю розраховувати на фінансову стабільність в Україні і стабільність національної валюти», – заявив Прем’єр-міністр.
За його словами, «у нас є ресурси й економічний потенціал, які забезпечать міцність гривні навіть на етапі виходу з кризи». Це, на переконання М. Азарова, демонструє, наприклад, динаміка, якої набуває агропромислове виробництво.
«Останнім часом я побував у Київській, Полтавській, Луганській, Донецькій, Вінницькій областях і в Криму. На власні очі переконався: у нас буде гарний врожай. І попри складні погодні умови ми його зберемо, а головне – збережемо в державних і регіональних резервах.
Завдяки форвардній закупівлі зерна ще навесні і більш ніж достатньому фінансуванню закупівель зараз, поточного року, ми створимо великі, як ніколи, запаси. При цьому уряд не диктує закупівельні ціни. Вони складаються такими, що забезпечують і рентабельність виробникам, і стабільність цін для споживачів. Економічних підстав, ще раз підкреслюю, для того щоб зростали ціни на хліб, цукор, м’ясо, молоко, овочі тощо, просто не існує», – наголосив очільник уряду.
Прем’єр-міністр дав доручення Міністерству аграрної політики і продовольства в щоденному режимі здійснювати моніторинг ситуації на ринку аграрної продукції і запобігати сезонним, а головне спекулятивним коливанням цін, підкреслюючи, що профільне міністерство, регіональні адміністрації зобов’язані зробити все, щоб збирання врожаю і створення запасів завершилось вчасно, без втрат, і так само вчасно на високому агротехнічному рівні було закладено наступний врожай.
Глава уряду звернув увагу на те, що в агропромисловому виробництві потроху, але неухильно відбуваються якісні зміни, які визначатимуть обличчя села на десятиріччя вперед і дадуть змогу подолати розрив між якістю життя в селі і в місті. Як підкреслив М. Азаров, ці зміни відбуваються завдяки підтримці держави і приватній ініціативі. «Наприклад, на Полтавщині – зразкові технології вирощування зернових. Відтворюється високопродуктивне молочне стадо. На Вінниччині будується цукровий завод, який використовуватиме власне біопаливо і в рази скоротить споживання неприйнятно дорогого для нас російського газу. Тут також створені нові шпалерні сади, які багато років працюватимуть як фруктовий конвеєр з гарантованою продуктивністю.
До речі, уряд прийме рішення про здешевлення за рахунок бюджетних коштів зберігання сільгосппродуктів у сховищах, збудованих за новітніми технологіями. Так ми заохотимо виробників протягом року гарантувати споживачам якість і доступні ціни на овочі, фрукти, ягоди», – поінформував Прем’єр-міністр і підкреслив, що такі зміни відбуваються не тільки в названих регіонах, а по всій Україні. За його словами, завдання уряду – всіма засобами сприяти прискоренню технологічного оновлення, яке намітилося.
М. Азаров наголосив, що з продукцією вітчизняних передових господарств не соромно і не вигідно виходити на європейський ринок, водночас необхідно «розв’язати руки успішним організаторам виробництва, справжнім господарям, дати успішним людям вільно працювати», підтримувати ділову ініціативу.
У цьому контексті керівник Кабміну повторив свої вимоги до Міністерства економічного розвитку і торгівлі: максимально завершити дерегуляцію економічної діяльності і добитися впровадження всіх спрощень в життя, а також до Міністерства фінансів: разом з Національним банком виробити зрозумілу, прийнятну для учасників ринку програму здешевлення кредитів.
З іншого боку, Прем’єр-міністр зауважив, що більша економічна свобода – це більша відповідальність власників підприємств. «У Вінниці під час наради з питань розвитку цукрової галузі представник Асоціації цукроварів звернувся з проханням: збільшити бюджетне фінансування державного Інституту цукру. Я питаю: “А він вам потрібен? Є розробки, які визначать прогрес галузі?” Кажуть, дуже потрібен. А чому ж ви, власники приватних підприємств, яким конче це потрібно, не фінансуєте наукові розробки? У вас же є об’єднання учасників ринку, є маркетингові плани. Чому ви чекаєте, що платники податків своїм коштом подарують вам передові науково-технічні розробки? Звичайно, у період, коли економіка тільки зводиться на ноги, держава буде нарощувати фінансування науково-технічного прогресу. Але тільки так, щоб кожна копійка платників податків поверталася з прибутком і її можна було спрямувати в інтересах всього суспільства, на соціальний прогрес», – зазначив М. Азаров.
«Або просили скасувати імпортне мито на сучасну техніку і технології, – продовжив Прем’єр-міністр. – Так, зараз в окремих випадках ми можемо на це піти. Але лише на певний час. В саду на Вінниччині оглядали нову техніку: італійську, німецьку. Абсолютно нічого надскладного. Все можна випускати на вітчизняних підприємствах. То скільки ж можна купувати імпортні машини, фінансувати робочі місця за кордоном? Що заважає здійснити елементарне маркетингове дослідження: яка потрібна техніка аграріям, в якій кількості, де на вітчизняних потужностях можна її виробляти. І звести кінці з кінцями в п’ятирічній, наприклад, програмі? Я не бачу такої роботи з боку Міністерства економіки і Агентства з управління державними корпоративними правами».
Керівник Кабміну доручив Міністерству економіки і МінАПК розпочати таку роботу, залучити до неї всіх учасників ринку і передбачити здійснення такого проекту в державній програмі імпортозаміщення. «Не можу також не згадати висновки з ситуації на Севастопольському морському заводі. Підприємство приватизували, і воно зараз дійшло жалюгідного стану. Запустіння і розвал. Тисячі людей втратили роботу. І що ж пропонує приватний менеджмент? Дайте державне замовлення на будівництво суден. Тобто хай платники податків заплатять нам, бо ми самі нічого не можемо. Дуже оригінальне рішення. Жодної ініціативи, жодних інвестицій. А як завод буде виконувати замовлення, коли устаткування порізане або іржаве, коли всі класні робітники пішли світ за очі? Для чого суспільству такі власники з таким рівнем мислення? Тому, думаю, у рамках стратегії модернізації нашої економіки перед нами постає ще й завдання принципово визначитись з відповідальністю власників за ефективну роботу приватизованих підприємств», – зазначив глава уряду і доручив Міністерству економіки і Фонду державного майна до кінця року здійснити детальний аналіз роботи приватизованих підприємств, їх інвестиційних, перспективних планів і запропонувати комплекс заходів з наведення порядку в цій сфері, аж до внесення змін у законодавство.
«Інертні, безвідповідальні власники суспільству не потрібні. Утриманці також не потрібні. Свобода дана не для того, щоб руйнувати, а для того, щоб будувати. Саме цього люди чекають від тих, хто взяв на себе відповідальність за країну, за підприємства», – підсумував Прем’єр-міністр.
Людям із порушенням зору
