06 березня 2020
Ще одна душа 25-річного Героя линула у піднебесся….
6 березня жителі району прощалися з Володимиром Черненком, старшим солдатом 13 батальйону 58 бригади, уродженцем с. Мамекине, Новгород-Сіверського району, який загинув під час виконання військового обов`язку, захищаючи волю і незалежність нашої держави ціною власного життя.
Провести в останню путь і віддати шану бійцю прийшли керівництво районної державної адміністрації, районної, міської рад, військовослужбовці, побратими Володимира, земляки, громадськість району.
Слова глибокої скорботи, вічної туги і співчуття рідним звучали на траурному мітингу. Мужнім, чесним, вірним собі і своїм принципам пам'ятає Володимира командир роти Дмитро Марковець, а перша вчителька бійця Віра Шевченко згадує хлопчину щирим і дружнім. "Хочеться звернутися до небесних сил з проханням припинити цю жахливу війну, яка відбирає найкращих синів України" зазначив в. о. голови районної державної адміністрації Руслан Веремієнко. Побратим Володимира Микола Науменко назвав його справжнім чоловіком у будь-якій ситуації. "Карається серце від болю й образи за те, що війна забирає молодих людей, які ще не бачили життя" скрізь сльози промовляла однокласниця загиблого солдата Катерина Алдошина.
"Обійняти й передати як ми любимо наших синочків" попрохала покійного Володимира Віра Бондаренко, яка ховала свого загиблого сина 2014 року.
Герої дійсно не вмирають, вони як птахи честі й вірності своїй Батьківщині піднімаються у небеса, захищаючи нас своїми крилами.
Ця непоправна втрата буде відлунювати болем усе життя… Розділяємо скорботу і біль рідних, друзів, побратимів…Помолімося за Володимира.