22 листопада 2019
Судовий розгляд сімейних спорів, в яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його ході вирішуються не просто спірні питання між подружжям, але і визначається доля дитини. Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів. Тому доцільно її думку та побажання враховувати під час судового розгляду. У законодавстві України закріплені відповідні положення.
Згідно зі статтею 171 Сімейного кодексу України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім’ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім’ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Статтею 14 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що під час вчинення дій, пов’язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини.
Відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи малолітня або неповнолітня особа, зокрема, має такі процесуальні права:
1) безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки;
2) отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд;
3) здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Суд роз’яснює малолітній або неповнолітній особі її права та можливі наслідки дій її представника чи законного представника у разі, якщо за віком вона може усвідомити їх значення.
Суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України
Апеляційний суд м. Києва в Узагальненнях практики розгляду судами цивільних справ про усиновлення дітей, позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та піклування над дітьми від 01.01.2009 зазначив, що питання про участь дитини в розгляді справи має вирішуватися в попередньому судовому засіданні з урахуванням думки органу опіки та піклування, наданого медичного висновку про стан здоров’я дитини, її фізичний та розумовий розвиток, щоб не допустити під час розгляду справи негативного впливу на дитину.
Законодавством України не визначено вікових обмежень щодо висловлення (заслуховування) думок дитини під час вирішення спірних питань в суді, але ставиться вимога щодо її здатності сформулювати свої погляди та мати достатній рівень розуміння ситуації.
Щодо визначення місця проживання дитини, то положеннями ст. 160 Сімейного кодексу України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Про бажання висловити свою думку може заявити сама дитина, її представник, представник органу опіки та піклування, у тому числі адміністрація за місцем навчання чи перебування дитини. Ініціатива про заслуховування думки дитини може виходити і від самого суду.
За правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., 6-А, тел.: (0244) 3-30-01.
Також безоплатна правова допомога надається відділом «Новгород-Сіверське бюро правової допомоги» за адресою: м. Новгород-Сіверський, вул. Свободи, 12, тел.: (04658) 2-14-87.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.
Людям із порушенням зору